Частина Друга.
Матриця.

По-за Сценою

Кабінєт главврача. На столі стоїть тарілка борщу, поруч з якою сидить Ріган, та табличка "Сміт", відповідно зі Смітом. Ріган судорожно їсть. У Сміта у вухо всунуто кусок дроту від телефону, який він постійно теребить. В руці в нього мухобойка, якою він час від часу пиздить по столу.

Сміт: Так от, нас цікавить, хто пре у лікарні колеса?

Ріган: Ам-гум… Скоко? Платішь скоко?

Сміт: (намагаючи тримати себе, але з металом у голосі) Хто ділєр?

Ріган: (закатує очі і огидно плямкає) У мєня єсть свої інтєреси - тарєлка борща каждий дєнь і дімедрол!

Сміт: Добре, тарілка і ампула…і ложка в день!

Ріган: Три!

Сміт: Дві! Дві ампули дімедрола на вечір і імя!

Ріган: (шипить) Морф-ффей! Це він, клятий нігер, навчив Нєо кунг-фу, це він знає правду, але (починає плакати) ні-ііікому не-е ка-аажжее-еее...

Сміт: (тиркаючи вухо з дротом) А зара пошєл нахуй, бо нічо не получішь.

Сміт хуярить мухобойкою по голові Рігана. Ріган перестає хлюпати, тихенько пиздіть зі столу ложку і тихенько рачкує у двері.

Сцена Перша

Засмічена квартира старої єврейки на призьвисько Огакул. Прямо на підлозі сидять дебільні дітки, що граються здебільного алюмінієвими ложками. Входять Морфей та Нєо. Останнього тіпає та сіпає у різні боки. Рухи в нього поривчасті, очі блищать, пальці тремтять.

Морфей: (намагаючись обнять єврейку) Ом-мане Падре Хум!

Огакул: (дивлячись на Нєо) Хаге Кгіша, синку. А хто цей мудак?

Морфей: (огидно кривляючись) Він хоче знати пГ'авду.

Огакул: (знову дивлячись на Нєо) Ну і шо ето с табой? Ти двігаєшься так і как Агент!

Нєо: (тіпається) Я... угк... знаю... укг... Кунг! Хву!..

Огакул: Віжу. Но ти полюбіш ту, шо умегла, а она полюбіт тєбя. І кто-то из вас умгет. Ілі нє умгет... Но кто-то такі умгєт.

Нєо: (сіпаючи головою) Кунг! Хву!

Огакул: (витягаючи шось з кишені) Нєт, божеж мой, от на - з'їж.

Нєо не дивлячись жере, давиться, харкає слиною і знову жре. Поступово його попускає.

Нєо: (дикувато озираючись) Гдє я?

Огакул: Ти в бєзопасності. Ти у дгузєй.

Нєо: От спасібо, я краще піду.

Нєо виходить повз дебільних дітей, що від нічого робити, мнуть ложки.

Нєо: (до Морфея, що чекає на нього в коридорі) Шо це за блядь?

Морфей: Нічого не кажи. Я не хочу знати ту хуйню (він витягує з-за пазухи старого замацаного телефона який починає огидно дзвонити) Ми повераємось.

Нєо: Куди?

Морфей: Додому, у рєальний мир!

Морфей знімає трубку і тієїж миті з дверей вистрибують Агенти.

Нєо: (радісно підстрибуючи) Ага! Агенти, блядь!

Агенти: (крутячи Морфея) От ти, ніггер, нам і потрібен. Ідьом, нас ждєт главврач!

Морфей: (з гордістю озираючись на Нєо) Я дуже страшний!

Агенти: Ага. Як обізяна. Га-га-ггаааа! (регочуть)

Агенти пиздять обох ногами, рухаючись, як для наркоманів, невловимо швидко. На мить Нєо охоплює прозріння, він відчуває правду, але якась хуйня хряцає його в потилицю і розуміння згасає.

Сцена Друга

В кімнату, де сидить Трініті і Ріган входить Нєо. Він у сраку п'яний. По підлозі розкидано шприци, невеличкі червоні колеса та штук триста ложок.

Нєо: (співає) "Па шир-рокай да-арр-роге, па Сі-і-ібірррі з канво-оєм!.."

Трініті: Де Морфей?

Нєо: (показуючи пальці хрест-на-хрест) "АйПі мой двєсті сор-рок п'ять, я в айсік'ю хаачу оп'ять!.."

Ріган: Де Морфей?!

Нєо закатує очі, голосно гуде, та водить локтями, як паровоз.

Трініті: Останній раз питаю, де Морфей?

Нєо: (падаючи раком) Він знає правду, а я знаю кунг-фу-уу! (З останніми словами його нудить прямо на підлогу, шприци та ложки).

Ріган: (шепоче до Трініті) Морфея взяли Агенти! Нєо - сука!

Трініті: (підходить до Нєо і кладе його голову собі на коліна) Що сталося з Морфеєм?

Нєо: Збрроя! Мені потрібна зброя! Я стріляти хочу!

Ріган: Зроби йому клізму, бо помре.

Трініті бере величезну клізму, та любовно сує її Нєо у сраку. Нєо, не помічаючи, хапає найбільшу ложку шо поруч обома руками і починає терти її бік об бетонну підлогу. Коли лезо стає наче бритва, Нєо ховає ложку у штані та приймається за іншу. Ріган з острахом дивиться на вже п'ятнадцяту заточку, шо робить хлопець, та тихенько задкує.

Нєо: А ну стояти, блядь!

Ріган: (хтиво намагаючись улибнуться) Что, ну чьто такоє?

Нєо кидає ложку в Рігана, ложка влучає тому у груди, де й залишається стирчати. На підлогу щось капа з розбитої у кармані Рігана ампули. Нєо підходить до тіла, макає палець у жижу та сує його до рота.

Нєо: От бач? Дімедрол! Ссучився, падлюка, я зразу запідозрив!

Ріган тихо осідає на підлогу. Його пальці судорожне шкребуть по пилюці. Права лишає слід дуже схожий на слово "Матриця", а ліва - "Ми тут як блядськи батарейки".

Сцена Третя

Знову кабінет главврача. До кабінету влітає Нєо з клізмою у жопі. На стільці тихо марить Морфей. Його очі заплющені, руки зв'язані. Поруч копошаться санітари.

Нєо: Ага, то тут в вас штаб! (голосно бздить, клізма випадає і на підставлену долоню падає невеличке червоне колесо, яке кунгфуїст сує у рота негру).

Морфей плямка, миттю вирячує очі і з голосним "чпок" зникає. На стільці лишається лише старий замацаний телефон.

Сміт: Зараз ми тобі покажемо "Штаб"!

Нєо: Я знаю Кунг-Фу та вмію літати!

З цими словами він пиздить головного лікаря телефоном. Телефон дзвонить, лікар падає, інші - тікають.

Заключна Сцена

На ковдрі лежить обдовбана Триніті та ще декілька всмерть п'яних кацапів. Один з них сидить перед древнім телевізором і дивиться на зеленуватий "сніг". Входить Нєо. Трініті починає блювати.

Нєо: (вирячуючі очі) Ну ні хуя сєбе!

Морфей: Добро пожаловать у рєальний мір!

Трініті: Буе-еееєєє....

Нєо зриває важку штору, за якою відкривається замацане вікно і решітка. Вправним ударом голови він б'є скло, вириває зубами грати та поринає у бездонну синю далечинь. З високого неба лунає "Я ЗНАЮ КУНГ-ФУ-Ууу!"