Сцена Десята.

Кам'яні остолопи

Велика брудна річка, по якій несе плот. На плоту встановлено палатку. Все хитається на хвилях, з палатки періодично чути крики: "тримай прикуп!", "де нахуй водка?" та регіт. Уся ця споруда несеться до двох кам'яних остолопів, схожих на страшну Родіну-Мать на схилах Києва.

Фродо: (визирає з під пологу палатки червоними очима) Приїхали, пиздець!...

Арагорн: (також суне свою пику. З палатки викатуються клуби диму та кілька порожніх пляшок) Де?

Фродо: Он там (тика пальцем). Кажісь водопад.

З палатки сунуть усі. Плот гойдається та тріщить. Латишський стрілок зачаровано дивиться на остолопів.

Стрілок: Нєп-поннімаюю, а поч-чему у ніх всє-є руккі лєввиє?...

Гном: (зловісно) Так нада!

Стрілок: (заспокоєно) Аг-га!...

Хлюпка конструкція валиться у водопад. Останньої миті Гном втигає хуйнути топором по одній статуї й відбити здоровенного кам'яного члена. Товпа, плот, палатка і чимала фаллічна каменюка летять у прірву. Матюків не чутно за ревом води. Через хвилину всі потроху винирюють.

Гном: (зпльовуючи воду і дивлячись нагору) Утонув хуйовий сувенір! (регоче) Нічого, зворотнім шляхом ще відрубаю.

Арагорн: (гребе до берега. в одній руці він тримає чудом вцілівшу плящку горілки) Нам треба обсушитись.

Порубавши кілька десятків орків, товариші розводять багаття і не помічають, як зникає Фродо зі своїм кращим собутильником...

Ті тим часом мовчки гребуть через озеро і замислено дивляться на гори Мордора. Десь там їх чекає друга серія та нові пригоди.

Зе енд